Науково-освітній центр професійного розвитку Національного юридичного університету ім. Ярослава МудрогоНауково-освітній центр професійного розвитку Національного юридичного університету ім. Ярослава МудрогоВикористання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні
Мета курсу «Використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні» підвищення рівня умінь, навичок та знань науково-педагогічних працівників та юристів-практиків щодо використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні.
Курс рекомендовано для:
- науково-педагогічних працівників;
- юристів-практиків у сфері кримінальної юстиції.
У ході курсу науково-педагогічні працівники та юристи-практики навчаться:
- аналізувати проблеми правового характеру щодо використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні;
- заповнювати наявні у процесуальному законі прогалини та вирішувати колізії щодо використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні на підставі пріоритетності дотримання прав і свобод людини із розумним збереженням публічно-правових інтересів боротьби зі злочинністю;
- аналізувати комплексні проблеми нормативного та правозастосовного характеру щодо окресленої проблематики і віднаходити найбільш оптимальні шляхи їхнього розв’язання.
- обирати і застосувати найбільш оптимальну модель процесуальної поведінки під час операцій з цифровою інформацією та її носіями у кримінальному процесуальному доказуванні;
- класифікувати запропоновані у судовій практиці проблемні питання та можливі шляхи їхнього вирішення;
- обирати належні процесуальні орієнтири під час вирішення проблемних питань у кримінальній юстиції.
З чого складається курс:
• Курс складається з 1 тематичного модуля.
Модуль містить:
• тему, яка охоплює 4 заняття;
• кожне заняття вміщує:
• відеолекцію від лектора у записі;
• презентацію від експерта;
• додаткову інформацію до відеолекції;
• матеріал для завантаження.
• У кінці навчання підсумкове тестування та робота над помилками.
ЯК ПРОХОДИТЬ НАВЧАННЯ НА КУРСІ
1. Після оплати курсу Ви надсилаєте на електронну адресу atc.org.ua@gmail.com скан квитанції про оплату (PDf) або скрін про успішну оплату (приміром, у випадку оплати за реквізитами у Приват24).
2. Після опрацювання Вашого замовлення і у випадку успішної оплати, Вам буде відкрито курс у ті дати, які Ви обрали під час запису на курс.
3. Для навчання Ви заходите через кнопку «Вхід» у свій Кабінет і у вкладці «Мої курси» розпочинаєте своє навчання.
4. Самостійно переглядаєте заняття у зручний час. Так як курс записано онлайн, то навчання відбувається постійно, без прив’язки до набору групи, місця та часу.
5. Після успішного вивчення всіх модулів та виконання підсумкового тесту, у Вашому Кабінеті з’явиться Ваш сертифікат, а оригінал буде надіслано на ту адресу Нової пошти, яку Ви вказали під час реєстрації на курс.
Програма курсу
Використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні
Місце носіїв цифрової інформації у системі процесуальних джерел доказів.
Підходи у судовій практиці до визначення місця носіїв цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні: речові докази, документи, самостійне джерело доказів, змішані (гібридні) підходи. Аргументи на користь визнання речовим доказом, а також проти віднесення до речових доказів (законодавча кваліфікація, доказова цінність цифрової інформації, а не її носія). Законодавчі інтенції в частині визначення місця носіїв цифрової інформації.
Теоретичні та законодавчі підходи до розуміння понять цифровий оригінал та цифрова копія. Ключові відмінності аналогового і цифрового середовища як передумова для диференціації носіїв цифрової інформації залежно від її оригінальності. Розмежування категорій цифровий оригінал, дублікат та копія з урахуванням технічних особливостей. Законодавча непослідовність щодо врегулювання питання допустимості цифрових копій як джерела доказів. Належність скопійованої цифрової інформації до «вільної» та «процесуальної» як критерій визначення її допустимості як доказу. Проблемні питання використання копій цифрових даних, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Конституційно-правові аспекти використання цифрової інформації (за рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2011 р.). «Публічна» та «приватна» складова правила, розробленого органом конституційного контролю. Підходи у судовій практиці до визначення допустимості цифрової інформації, отриманої у прихований спосіб. Нормативна та правозастосовна площина проблематики. Право на цифрову оборону (цифрова самооборона та цифрова необхідна оборона) як критерій дотримання балансу публічних та приватних інтересів під час визначення допустимості цифрової інформації.
Цифрові «відтінки» заходів забезпечення кримінального провадження: специфіка застосування заходів забезпечення щодо носіїв цифрової інформації. Судово-практичні підходи до можливих операцій із цифровими пристроями, вилученими під час обшуку затриманої особи. Критичні зауваги до застосування логіки «автоматичного» співобмеження прав і свобод людини. Диференціація допустимих дій з вилученими під час обшуку затриманого девайсами (як речами та як з носіями цифрових даних). Узагальнення судової практики щодо тимчасового вилучення носіїв цифрової інформації: аналіз різних підходів щодо визначення статусу такого майна. Найбільш оптимальний з точки зору розумного балансу боротьби зі злочинністю та захисту прав і свобод людини процесуальний алгоритм щодо тимчасово вилучених девайсів.
Проблемні питання забезпечення цифрового прайвесі у кримінальному провадженні. Аналітичний огляд судової практики щодо визначення статусу електронних повідомлень, які вже були отримані адресатом. Правозахисна площина проблематики: визначення правових гарантій, якими охороняється цифрова інформація такого характеру. Необхідність попереднього судового контролю за правомірністю втручання у приватність під час ознайомлення зі змістом отриманих повідомлень. Найбільш оптимальний процесуальний шлях отримання доказової інформації з електронних повідомлень.
Можливість огляду мобільного телефону, ознайомлення з перепискою та номерами дзвінків без отримання судового дозволу на це (ВС/ККС у справі № 727/6578/17 від 09 квітня 2020 року). Цифрові оригінали та копії: чи можуть всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа розглядатися як оригінали (ВС/ККС у справі № 585/1899/17 від 20.05.2020). Оптичний диск з відеозаписом події є самостійним джерелом доказів у кримінальному провадженні (ВС/ККС у справі № 751/6069/19 від 10.09.2020; ВС/ККС у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020). Добровільне надання доказів стороною провадження не потребує їхньої «легалізації» шляхом тимчасового до них доступу (ВС/ККС у справі № 333/1539/16-к від 31.03.2021). У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ККС/ВС у справі № 288/1418/17 від 14.04.2021). Радіотехнічна розвідка не є різновидом втручання в приватне спілкування, а тому проводиться без ухвали слідчого судді (ВС/ККС у справі № 364/673/18 від 16.03.2021). Випадки, коли навіть попри відеофіксацію огляду місця події відповідний протокол є недопустимим (ВС/ККС у справі у справі № 939/700/20 від 23.03.2021). Недоліки технічного носія запису судового засідання та їхня оцінка як істотних порушень вимог процесуального закону (ВС/ККС у справі у справі № 741/1001/19 від 23.03.2021; ВС/ККС у справі № 369/420/17 від 07.12.2021). Допустимість протоколів огляду вебсайтів (ВС/ККС у справі у справі № 759/7443/17 від 27.10.2021). Критерії допустимості відеозапису, здійсненого потерпілим відкрито (ВС/ККС у справі № 562/744/17 від 01.12.2021). Деталізація технічних характеристик засобів проведення НС(Р)Д у контексті державної таємниці (ВС/ККС у справі № 677/450/18 від 26.01.2022). Доцільність оцінки запису свідком телефонних розмов на власний диктофон і передання їх слідчому як НСРД (ВС/ККС у справі №758/1780/17 від 02.12.2022 р.).